АдміністраціяНовини

Гіпертонічна хвороба (ГХ, гіпертензивна хвороба, гіпертонія, артеріальна гіпертонія, АГ) є хронічним захворюванням, основним клінічним проявом якого є стійке підвищення артеріального тиску (АТ) вище нормативних значень. Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (ESC) та Американської кардіологічної асоціації (AHA), гіпертонією вважається рівень АТ від 140/90 мм рт. ст. і вище при багаторазових вимірюваннях. ГХ належить до поліетіологічних захворювань, які розвиваються в результаті складної взаємодії генетичних, поведінкових та зовнішніх факторів.

Гіпертонічна хвороба є одним з найбільш поширених неінфекційних захворювань сучасності, що є провідною причиною серцево-судинних ускладнень, таких як інфаркт міокарда, інсульт, хронічна серцева недостатність і ниркова недостатність. Хвороба значно знижує якість і тривалість життя пацієнтів.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 1,28 мільярда дорослих людей у світі страждають від гіпертонії, причому дві третини з них живуть у країнах з низьким і середнім рівнем доходів. В Україні гіпертонія також залишається однією з провідних причин смертності. За даними Міністерства охорони здоров’я України, понад 30% дорослого населення країни має підвищений АТ, причому серед осіб, які досягли 60 років, поширеність досягає 50-60%. 

Знайте!

  1. Кожна четверта доросла людина має підвищений кров’яний тиск.
  2. Тільки половина людей з підвищеним кров’яним тиском знають про це. Ми уникає-мо візиту до лікаря, тоді як єдиний спосіб своєчасного виявлення гіпертонії це систематичне вимірювання кров’яного тиску.
  3. Тільки половина пацієнтів з діагностованою артеріальною гіпертонією отримують потрібне лікування. Хороше самопочуття при постійно підвищеному кров’яному тиску не причина для відмови від лікування, так як нелікована гіпертонія – це міна сповільненої дії.
  4. Тільки половина з тих хто лікується – реально дотримується всіх рекомендацій лікаря. Багато пацієнтів самостійно припиняють прийом рекомендованих ліків, що приводить до загострення захворювання. Інші змінюють підібрану дозу препаратів або частоту прийому їх протягом дня, що теж недопустимо.

Критерії діагностики за Європейським товариством кардіологів (ESC) та Європейським товариством з артеріальної гіпертензії (ESH) (з поправками 2023 р.) вказують на те, що діагноз гіпертонічна хвороба ставиться при показниках систолічного АТ (САТ) ≥ 140 мм рт. ст. і/або діастолічного АТ (ДАД) ≥ 90 мм рт. ст. При цьому такі значення повинні бути визначені під час як мінімум двох візитів з різницею в тиждень, а вимірювання АТ повинні проводитися не менше двох разів під час відвідування.

Точні причини гіпертонії до кінця не вивчені, але відомо, що в основі лежить порушення регуляції тонусу судин і роботи серця, які можуть розвиватися внаслідок:

  • спадкових факторів — якщо батьки або близькі родичі страждають від гіпертонії, ймовірність розвитку хвороби підвищується, оскільки гени впливають на роботу судин, нирок та гормональної системи, що регулює тиск;
  • порушення роботи нирок — нирки відіграють ключову роль у контролі артеріального тиску, і якщо вони погано виводять сіль і рідину, обсяг крові збільшується, що призводить до підвищення тиску;
  • судинних змін — з віком стінки судин втрачають еластичність, а їх просвіт звужується через атеросклероз. Це змушує серце працювати з більшою навантаженням, щоб протолкнути кров;
  • гормональних збоїв — наприклад, надлишок гормону альдостерону або проблеми зі щитовидною залозою можуть викликати підвищення тиску;
  • цукрового діабету — високий рівень глюкози пошкоджує судини і нирки, що призводить до підвищення тиску;
  • атеросклерозу — бляшки в судинах звужують їх просвіт, що збільшує навантаження на серце.
  • надмірне споживання солі — надлишок натрію затримує воду, збільшуючи об’єм циркулюючої крові та підвищує тиск;
  • ожиріння — тісно пов’язане з гіперинсулінемією та активацією симпатичної нервової системи;
  • стрес і психоемоційне навантаження — викликає викид гормонів (адреналіну та кортизолу) та активацію симпатичної нервової системи, що спазмує судини і збільшує навантаження на серце;
  • куріння та вживання алкоголю — нікотин викликає спазм судин і пошкодження ендотелію, а алкоголь призводить до підвищення АТ через підвищення рівня катехоламінів і затримку рідини.

Деякі фактори пов’язані з природними процесами, які неможливо змінити. Наприклад, з віком судини втрачають еластичність, що підвищує ризик розвитку захворювання. У чоловіків це частіше відбувається після 40 років, у жінок — після менопаузи. Крім того, чоловіки хворіють гіпертонічною хворобою частіше за жінок.

до його діастолічного розслаблення і розвитку серцевої недостатності із збереженою фракцією викиду.

.На перших етапах захворювання може протікати безсимптомно, а його прояви часто неспецифічні. Однак із прогресуванням гіпертензії з’являються і скарги.

Одним з найчастіших симптомів є головний біль. Зазвичай він локалізується в потиличній області і має тупий, розпираючий характер. Посилюється вранці після сну, особливо якщо пацієнт спав у горизонтальному положенні без піднятого узголів’я. Цей симптом пов’язаний з порушенням венозного відтоку з порожнини черепа і підвищенням внутрішньочерепного тиску. В деяких випадках головний біль супроводжується відчуттям тиску на очі, що може бути викликано підвищенням тонусу судинної мережі.

Інші симптоми та їх причини:

  • головокружіння та відчуття “пелени” перед очима — зумовлені вазоспазмом або атеросклеротичними змінами в судинах головного мозку;
  • тимчасовий шум у вухах, нудота та нестійкість при ходьбі — також викликані порушенням циркуляції крові в головному мозку, однак коли ці симптоми виражені, це може вказувати на розвиток гіпертонічного кризу;
  • відчуття серцебиття та “перебої” в роботі серця (відчуття “завмирання” серця або його неритмічна робота) — пов’язані з гіперактивацією симпатичної нервової системи та підвищеним напруженням міокарда;
  • болі в області серця (кардіалгія) при гіпертонічній хворобі зазвичай мають давлячий або колючий характер — пов’язані з перевантаженням лівого шлуночка, зміною коронарного кровообігу та активацією аферентних нервових навантажень у міокарді;
  • задишка, втомлюваність і зниження працездатності — розвиваються при тривалому перебігу гіпертонії, коли підвищене навантаження на серце призводить до розвитку діастолічної дисфункції лівого шлуночка і застою крові в малому колі кровообігу.

При тривалій гіпертонії у пацієнтів часто відзначаються когнітивні порушення, такі як порушення пам’яті, зниження уваги та розумових здібностей. Ці зміни зумовлені гіпоперфузією головного мозку та розвитком мікроангіопатії, що призводить до порушення функції нейронів. В похилому віці гіпертонія є одним із провідних факторів ризику розвитку судинної деменції.

Особливості симптоматики при різних стадіях гіпертонії

Рання (I) стадія гіпертонії супроводжується епізодичними підвищеннями артеріального тиску, без стійких змін в органах-мішенях. Тому вона характеризується наступними симптомами:

  • періодичними головними болями, частіше в потиличній області;
  • головокружінням, шумом у вухах;
  • підвищеною втомлюваністю, дратівливістю, порушенням сну;
  • періодичними відчуттями серцебиття.

Вони можуть проявлятися після стресу або вживання надмірної кількості солі.

Стабільна (II) стадія гіпертонії вже зачіпає органи-мішені, тому симптоми погіршуються і з’являються:

  • стійкі головні болі, особливо в ранкові години;
  • відчуття тяжкості в голові, мерехтіння “мушок” перед очима;
  • стійкі епізоди серцебиття, іноді з задишкою при виході;
  • початкові ознаки гіпертрофії лівого шлуночка;
  • ознаки гіпертонічної нефропатії (помірне підвищення креатиніну, мікроальбумінурія);
  • порушення уваги та пам’яті.

На цій стадії часто виявляють зміни на ЕКГ (гіпертрофія лівого шлуночка), потовщення стінок сонних артерій (за даними УЗД), початкові зміни в очному дні (ангіопатія сітківки).

Розвинута (III) стадія гіпертонії. Ця стадія супроводжується вираженими органними ураженнями і стійким підвищенням цифр АТ. Прояви:

  • стійка задишка навіть у спокої (признак серцевої недостатності);
  • виражені набряки, особливо в нижніх кінцівках (признак серцевої або ниркової недостатності);
  • напади стенокардії, високий ризик інфаркту міокарда;
  • погіршення зору внаслідок гіпертонічної ретинопатії III-IV ступеня;
  • когнітивні порушення до деменції.

На цьому етапі з’являється високий ризик інсультів, інфарктів, прогресування ниркової недостатності до термінальної стадії.

Лікування гіпертонічної хвороби завжди включає корекцію способу життя та прийом медикаментозних препаратів.

Головним та найбільш частим ускладненням є гіпертонічний криз. Це раптове різке підвищення АТ, що супроводжується головним болем, тахікардією, тривогою та підвищеною пітливістю. Найчастіше супроводжується ураженням органів-мішеней, що може призвести до розвитку недостатності.

Несвоєчасне початок лікування гіпертонічного кризу може призвести до розвитку:

  • інсульту (геморагічного або ішемічного);
  • набряку легень;
  • енцефалопатії;
  • інфаркту міокарда;
  • гострої ниркової недостатності;
  • розшаровуючої аневризми аорти.

Наступним ускладненням АГ є інфаркт міокарда. Він може розвинутися не тільки внаслідок кризу, але й через тривале вплив високого рівня артеріального тиску на судини та серце. Серцева та ниркова недостатність також відносяться до частих наслідків розвитку гіпертонії.

В яких випадках потрібно викликати швидку допомогу при гіпертонічній хворобі?

При гіпертонічній хворобі найбільш небезпечним і невідкладним станом є гіпертонічний криз. Він вимагає професійної медичної допомоги. Щоб зрозуміти, коли потрібно викликати швидку, слід оцінити наступні симптоми:

  1. Тиск перевищує 180/110 мм рт. ст. і не знижується після прийому ліків. Однак ці значення можуть бути значно нижчими, якщо раніше у людини нормальний тиск був 100/70 мм рт. ст. Важливо оцінити також загальний стан, оскільки він може погіршуватись, навіть якщо тиск не надто високий.
  2. Разом із підвищенням тиску розвивається сильний головний біль, запаморочення, порушення зору, нудота, блювання, задишка, біль у грудях, відчуття нестачі повітря, слабкість в кінцівках, порушення мови або координації, судоми або втрата свідомості.
  3. Гіпертонічний криз розвивається вперше. У такому випадку важливо, щоб лікар оцінив стан і призначив подальше лікування.

Гіпертонічний криз може призвести до серйозних ускладнень, таких як інсульт, інфаркт або незворотні зміни функціонування органів. Тому важливо якнайшвидше викликати швидку допомогу. До її приїзду можна допомогти хворому самостійно.

Швидка допомога при артеріальній гіпертензії в домашніх умовах

До приїзду швидкої можна значно покращити стан пацієнта, зменшити ризик розвитку ускладнень і забезпечити більш повну картину стану пацієнта, що допоможе лікарям здійснити найбільш ефективні дії. Ось кілька кроків, які можна здійснити в домашніх умовах:

  1. Необхідно заспокоїти хворого. Стрес і паніка тільки ускладнюють ситуацію. Важливо розслабитися і дихати глибоко. Також слід покласти людину на ліжко чи диван, підклавши одну подушку під ноги, а іншу під голову так, щоб були підняті голова та плечі.
  2. Оцінка стану. Уже на першому етапі слід зібрати анамнез. Важливо опитати людину про її болючі відчуття, можна записати все, що вона говорить, за допомогою телефону. Якщо пацієнт втратить свідомість, усі зібрані дані допоможуть лікарю. Слід запитати, чи є запаморочення, біль у грудях, головний біль, нудота, блювота, порушення зору.
  3. Прийом ліків. Якщо лікар раніше призначав препарати для зниження тиску (наприклад, каптоприл, ніфедипін), слід прийняти їх, але тільки в рекомендованій дозі.
  4. Контроль тиску. Слід вимірювати АТ кожні 15-20 хвилин, щоб відстежувати динаміку, і записувати результати на листок.
  5. Глибоке дихання. Протягом кількох хвилин слід здійснювати глибокі, повільні вдихи та видихи, щоб знизити рівень стресу та забезпечити зниження тиску.
  6. Тепла ванна або грілка для ніг і рук. Вони розслабляють судини, посилюють кровообіг і сприяють зниженню артеріального тиску.

Не можна різко знижувати тиск — це може бути небезпечно. Оптимально зменшувати значення на 20-25% від початкового рівня протягом години.

Також заборонено використання холодних компресів на голову чи шию (вони можуть призвести до спазму судин, що тільки підвищить тиск).

Поширені питання про артеріальну гіпертензію

Чи можна “звикнути” до високого артеріального тиску?

Ні, до гіпертонії звикнути не можна. З часом підвищений артеріальний тиск може призвести до пошкодження судин, серцевої недостатності, інсульту та інших небезпечних захворювань. Тому важливо регулярно контролювати тиск, навіть якщо симптоми не відчуваються.

Чи можна знизити артеріальний тиск тільки дієтою?

Дієта може значно допомогти в контролі артеріального тиску, але в більшості випадків цього недостатньо, особливо якщо вже є діагноз гіпертонічна хвороба. Наприклад, дієта з низьким вмістом натрію (солі) і насичених жирів, багата овочами, фруктами і цілими злаками, може знизити тиск. Але це більше працює як профілактика ГБ або додаткова частина терапії і постійний стиль життя для пацієнта.

Як кава впливає на артеріальний тиск? Чи можна пити каву при гіпертонії?

Кава підвищує артеріальний тиск, звужуючи судини. Однак регулярне споживання кави у деяких людей може призвести до толерантності, тому її вплив на тиск послабиться. Важливо пам’ятати, що гіпертонікам рекомендується помірне споживання кави — не більше 1-2 чашок на день.

Як погода впливає на артеріальний тиск?

Артеріальний тиск може змінюватися залежно від погодних умов. Наприклад, у спекотну погоду судини розширюються, що може призвести до зниження тиску, в той час як у холодну погоду судини, навпаки, звужуються, що підвищує тиск. Перепади тиску при зміні погоди також впливають на пацієнтів з гіпертонією, викликаючи головні болі, запаморочення та інші симптоми.

Як правильно вимірювати тиск в домашніх умовах?

Вдома виміряти тиск можна за допомогою автоматичного або напівавтоматичного тонометра. При цьому, щоб показники були максимально точними, потрібно дотримуватися кількох правил:

  • за півгодини до вимірювання тиску не можна палити та пити каву;
  • 5 хвилин потрібно відпочити, спокійно посидіти або полежати;
  • вимірювати тиск бажано сидячи, спираючи ноги на підлогу і не схрещуючи їх;
  • вимірювати тиск бажано на правій руці;
  • рука повинна бути прямою та лежати на опорі;
  • манжетку потрібно надягати на руку на 20 см вище ліктя;
  • наповнювати манжетку потрібно до позначки, яка більше на 30 мм. рт. ст. від точки зникнення пульсу;
  • тиск в манжеті потрібно спускати зі швидкістю не вище 2 мм. рт. ст. в секунду;
  • тиск вимірювати потрібно 2-3 рази з інтервалом в декілька хвилин;
  • щодня вимірювати тиск потрібно в один час.

Нелікована гіпертонія впливає на якість Вашого життя  та скорочує Ваше життя!

Переконайте тих, кого Ви любите і кого Ви цінуєте, у необхідності контролювати артеріальний тиск щодня!

Бажаємо Вам міцного здоров’я!

Лікар – терапевт Бахмацької амбулаторії ЗПСМ Волинська І.А.